Як у Німеччині знаходять убивць через 20 років
16 жовтня 2018 р.У серпні 1991 року Стефані було 10 років. Вона гралася в парку міста Веймара разом з іншими дітьми, коли до неї підійшов чоловік і попросив показати, як пройти до палацу Бельведер. Стефані пішла з ним. Її знайшли через два дні. Невідомий поглумився над дівчинкою й вбив її. Вбивцю розшукали тільки зараз - у березні 2018 року.
У липні 1993 року в місті Єна від рук убивці загинув 9-річний Бернд. Вбивцю знайти не вдалося. Єдиним серйозним доказом був анонімний лист, надісланий у поліцію дещо згодом. У листі йшлося про обставини загибелі хлопчика. Судячи з усього, саме цей лист дозволить зараз вийти на вбивцю. Ім'я підозрюваного слідство не розкриває, але ДНК-тестування вже провели, чекають конкретних результатів.
У серпні 1996 року чотирикласниця Рамона зі східнонімецького містечка Аммербаха пропала дорогою зі школи додому. Попри всі зусилля поліції, що вивчала близько 200 можливих доказів і провела допит майже 5 тисяч осіб, ні Рамону, ані її вбивцю так і не знайшли. Лише через півроку її останки випадково виявили в лісі. І тільки у вересні 2018 року поліція розшукала і заарештувала того, хто, судячи з усього, вбив дівчинку.
Пошуки злочинців ніколи не припиняються
Як же вийшло так, що вбивць, врешті-решт, все ж розшукують - нехай і через понад 20 років після скоєння злочину?
По-перше, варто зазначити, що умисне вбивство - єдиний злочин у німецькому Кримінальному кодексі, що не має строку давності. Для розслідування серйозних справ, що колись зайшли в глухий кут, у Тюрінгії створена спеціальна слідча група, яка так і називається: "Старі справи".
Її співробітники знову і знову досліджують речові докази, вивчають тисячі сторінок слідчих справ, шукають найменші зачіпки, обірвані сліди, нестиковки в свідченнях свідків ... В цьому допомагає спеціальна складна комп'ютерна програма, якої двадцять років тому, звісно, не було. Сотні тек кримінальних справ про загибель Стефанії, Бернда й Рамони оцифровані. Вести пошуки допомагає комп'ютер, у тому числі й порівнювати обставини всіх трьох злочинів.
У комп'ютер закладено також нові "технічні" дані, що стосуються місця злочину. За допомогою безпілотників (яких теж не було в 1990-ті роки) і відповідного програмного забезпечення створюються тривимірні моделі місця злочину, що дозволяють фіксувати найдрібніші деталі й уточнити картину того, що сталося. Принаймні, в одній із трьох згаданих справ це допомогло вийти на слід злочинця (слідство не розкриває, в якій саме й що саме допомогло).
Ну, і, нарешті, третій фактор - найважливіший: сьогодні німецькі слідчі можуть набагато точніше аналізувати генетичний матеріал, знайдений на місці злочину. Двадцять років тому занадто маленька кількість ДНК, забруднення слідів не дозволяли це зробити. А нові методики навіть за однією-єдиною краплею поту дозволяють визначити, хто її залишив. Так, слина на звороті поштової марки, наклеєної на конверт анонімного листа у справі Бернда, через 25 років може стати ключем до розгадки злочину.
Зрозуміло, всі ці нові можливості й нові методики використовує не тільки німецька поліція, яка ніколи не закривала ці справи і не припиняла пошук убивць. Місяць тому в Іспанії був заарештований чоловік, якого судитимуть в Нідерландах за викрадення й вбивство 11-річного хлопчика в 1998 році. Вийти на нього слідчим дозволили сліди ДНК, залишені на тілі дитини. Проаналізувати їх стало можливим лише зараз.