Євродепутати про мінські домовленості

"Вдруге за останні чотири місяці російський президент Володимир Путін погодився на припинення вогню на Сході України. Але, як кажуть, щоб дізнатися, який пудинг на смак, треба його скуштувати", - заявив у коментарі для DW нідерландський євродепутат, доповідач "Альянсу лібералів та демократів за Європу" з питань України та Росії Ганс ван Баален. Він наголосив, що Путін має імплементувати умови мінських домовленостей "і повернутися в рамки закону". На переконання політика, якщо угоди "Мінськ-2" матимуть таку ж долю, як і вересневі домовленості в білоруській столиці, то у цьому випадку "всі можливі варіанти для спільної відповіді ЄС та США будуть відкриті".

"Проблиск надії"

Угорська євродепутатка Андрея Бочкор з косервативної Європейської народної партії, яка представляє угорську меншину в Україні та до обрання в ЄП працювала викладачем Угорського закарпатського інституту в Береговому, вважає нові мінські домовленості "проблиском надії". У своєму коментарі вона зауважила, що "відтоді, як кілька тижнів тому Європарламент ухвалив резолюції щодо розвитку подій в Україні, ситуація на Донбасі лише погіршилася". Андрея Бочкор переконана, що втілення в життя мінських угод "критично важливо для подальших переговорів та мирного розв’язання конфлікту". "Це в інтересах усіх громад, які проживають в Україні", - наголосила євродепутатка.

Її колега по партії, польський депутат Яцек Саріуш-Вольський налаштований більш скептично і вважає, що домовленості, досягнуті у Мінську, не є гарантією миру. Адже в них, мовляв, ідеться лише про припинення вогню, яке "до того ж є дуже сумнівним". Він називає укладені угоди "ще однією спробою Москви виграти час" і радше "перервою у війні, ніж справжнім миром". У коментарі "Польському радіо" політик заявив, що домовленості, досягнуті у Мінську, фактично "узаконюють територіальну окупацію з боку Росії".

Підтримка Заходу на ділі

Крім того, як стало відомо DW, Саріуш-Вольский підготував проект висновку щодо пропозиції Європарламенту та Європейської ради надати макрофінансову допомогу Україні. На початку березня комітет з питань зовнішньої політики ЄП має схвалити цей документ.

У тексті йдеться про те, що Європарламент повинен погодити рішення щодо надання макрофінансової допомоги Україні "за прискореною процедурою і без поправок", якщо Україна "ще раз підтвердить свою відданість процесу реформ". "Якщо макрофінансова допомога буде надана, то це стане відчутною підтримку легітимної влади України", - йдеться у документі. Доповідач вважає, що вчасно надана допомога може полегшити кризу балансу платежів Києва, яка загрожує фінансовій стабільності держави.

Повернення вкрадених грошей

Окрім прямої фінансової допомоги, євродепутат закликає керівництво країн-членів ЄС "сприяти усіма можливими юридичними та адміністративними засобами поверненню в Україну тих коштів, які були незаконно виведені колишнім політичним керівництвом і які зараз заховані і заморожені в банках ЄС". Згідно з запропонованим документом, у разі виявлення цих коштів, вони не повинні бути використані для того, "щоб вдовольнити якісь вимоги Росії, а мають бути повернені для потреб України".

У документі також пропонується створити спільний орган, який слідкуватиме за тим, як Україна витрачає фінансову допомогу ЄС. "Такий орган не лише стежитиме, щоб кошти ЄС витрачалися належно", а виконуватиме роль інституції з обміну досвідом, ідеться в документі. Адже до складу цього органу мають увійти як українські урядовці, так і європейські експерти з боротьби з корупцією, щоб передавати Україні "найкращу практику ЄС з контролю за витратами фінансів та аудиту".