Корисна рідна мова

Згідно зі статистикою, кожна третя дитина, що зростає у Німеччині, володіє щонайменше двома мовами. При цьому в емігрантських сім’ях німецька зазвичай посідає друге місце у побуті після рідної. Незважаючи на усі спроби інтегрувати дітей емігрантів, найбільша прогалина відчувається саме у системі освіти. Про це свідчить останній звіт федерального уряду. Саме тому на початку року під час п’ятого інтеграційного саміту, який патронує канцлер ФРН, було ухвалено "Національний план дій", розроблений для сприяння інтеграції дітей мігрантів. Одним з головних "стовпів" цього плану є мовна царина.

Німецька як ціль

У межах останнього освітнього ярмарку "didacta 2012" йшлося, зокрема, й про те, якої конкретно підтримки потребують хлопчики та дівчата з сімей мігрантів. "Вчителі волають про допомогу", - зауважує Патрисія Хане-Вольтер з Мережі мультилінгвізму. Утім, зазвичай, каже вона, усе обмежується радше рішеннями нашвидкуруч, ніж комплексним підходом до проблеми.

Насправді ж держава вклала величезні бюджетні кошти у систему спеціальних шкіл, де головним предметом вивчення є саме німецька мова. Однак завершилося це тим, що чимало з дітей мігрантів сьогодні достатньою мірою не знають ані німецької, ані мови батьків. За словами Андреаса Роде з Кельнського університету, останні дослідження вказують на те, що посилення знань саме рідної мови сприяє й подальшому опануванню німецької. Більше того, саме ця формула допомагає у майбутньому й у вивченні інших мов. "Вони засвоюють необхідну для вивчення мов стратегію", - каже він.

Авторитет рідної мови

На практиці, втім, мультилінгвізм у дітей і підлітків зовсім не розвивали, а радше навпаки, стверджує Кристіна Троян з Гете-Інституту. Вона консультує вчителів щодо того, як зацікавити учнів вивченням німецької мови. "Краще організовувати групові заняття з вивчення мови, ніж займатися з учнями окремо й понаднормово", - вважає Троян. Більше того, на її думку, будь-хто з вчителів, незалежно від основного фаху, має також опікуватися мовними навичками своїх учнів.

Лінгвіст Рейхан Куюмчу з університету Фленсбурга виступає за те, щоби мовні тренінги розпочинати ще з дитячого садка. Упродовж 15-ти років він спостерігав у Кілі за знаннями мови у 15 дітей турецького походження. У межах проекту діти розмовляли майже постійно лише турецькою, і саме на зміцнення ролі рідної мови й робилася ставка. "З’ясувалося, що вони цілком успішно показали себе й у школі", - каже він. Більшість із них сьогодні вчиться у гімназіях.

Аналогічні висновки зі спостереження мовних звичок власних дітей зробила й Хава Челік. З двома своїми старшими дітьми вона говорила тільки німецькою. "Це була помилка", - каже сьогодні вона. Обидва сьогодні мають проблеми як з німецькою, так і з турецькою. Натомість її найменша шестирічна донька сьогодні однаково добре розмовляє турецькою та німецькою, після того як у родині Челік кілька років говорили вдома лише турецькою.

Автори: Янін Альбрехт / Дмитро Каневський
Редактор: Тетяна Бондаренко