50 випадків переслідування активістів в Україні за пів року

Активна громадська діяльність в Україні надалі залишається небезпечною, незважаючи на обіцянки влади покласти край нападам на активістів. Про це свідчить доповідь Центру захисту прав людини ZMINA, оприлюднена в п'ятницю, 31 липня, в Києві. У ній представлені результати піврічного моніторингу громадської діяльності в Україні за 2020 рік.

Коронавірусний карантин не зменшив небезпек для активістів

Від початку 2020 року зафіксовані 48 інцидентів, пов’язаних з переслідуванням громадських активістів на підконтрольній українській владі території країни, повідомила правозахисниця центру ZMINA Анастасія Москвичова. Вона уточнила, що з них - 11 випадків фізичної агресії, і лише у двох випадках розслідування доведене до суду. Серед інших злочинів - вісім випадків знищення чи пошкодження майна громадських активістів, сім залякувань, погроз та інших форм тиску, шість юридичних переслідувань, три незаконних затримання чи обшуки, чотири перешкоджання мирним зібранням, чотири порушення приватності, три випадки дискредитації і два - перешкоджання діяльності громадських організацій. 

Найбільш ризикованими сферами залишають антикорупційна діяльність, захист довкілля, прав ЛГБТ та жінок, зазначила Москвичова. За її словами, з усіх випадків переслідування активістів найбільше - 23 випадки - сталося в Києві, на другому місці Одеська область, а третє місце поділили між собою Донеччина і Київщина.

Найбільш кричущими правозахисниця назвала кампанії з дискредитації лідера Центру протидії корупції Віталя Шабуніна і голови організації "100 відсотків життя" Дмитра Шерембея. Щодо цих активістів, як зазначила Москвичова, дискредитаційна кампанія відбувається паралельно з фізичними нападами та судовими позовами.

Провалений іспит двох президентів

За результатами розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк, яка померла в лікарні по трьох місяцях після того, як її влітку 2018 року облили сірчаною кислотою, у СІЗО потрапили троє підозрюваних виконавців. Суд у їхніх справах ще триває. "Але ми не задоволені цим результатом, бо одразу ставили собі за мету домогтися покарання організаторів і змовників цього вбивства, а також правоохоронців, які блокували його розслідування", - заявила активістка громадської ініціативи "Хто вбив Катю Гандзюк?" Марина Хромих.

Читайте також: Коментар: Права жінок кордонів не мають

За її словами, лише завдяки активності громадських діячів вдалося надати справі суспільний розголос і примусити правоохоронців виконувати свої обов'язки. "Станом на сьогодні ми визнаємо, що це провалений іспит для двох останніх президентів України - Петра Порошенка і Володимира Зеленського, які обоє обіцяли домогтися повноцінного розслідування цього вбивства", - сказала Хромих.

Тяжкі звинувачення за активізм?

Ще однією резонансною справою стало висунення обвинувачення у вбивстві одеському активістові Сергію Стерненку. Останніми роками він послідовно викривав корупцію та сепаратизм в місцевій владі та серед правоохоронців. Його адвокат Віталій Титич нагадав, що на нього було вчинено три напади і замахи на вбивство, під час одного з яких він в межах самооборони завдав смертельного поранення одному з нападників. Титич зазначив, що по всіх трьох епізодах нападники і досі не встановлені, розслідування блокується, а натомість прогресує намагання засудити саму жертву цих нападів. "Жодного кримінального провадження проти Стерненка просто не існує - існує політичне переслідування", - переконаний адвокат.

Він заявив, що вже подав відповідні документи до Європейського суду з прав людини і що все в кримінальному провадженні проти його клієнта "не має, згідно з європейськими конвенціями і практикою Європейського суду з прав людини, жодного значення". Справу про три епізоди нападів на Стерненка Титич назвав "лабораторно показовою для характеристики стану правоохоронних органів". Він зазначив, що в ній "все вказує на те, що представники місцевої поліції організовували ці напади і могли бути їхніми замовниками".

Законодавчі загрози

За останні пів року депутати Верховної Ради від фракцій "Опозиційної платформи - За життя", "Слуги народу" та "Батьківщини" внесли загалом 12 законодавчих ініціатив, які містять в собі пункти, які правозахисники назвали "небезпечними для громадянського суспільства". Як сказала лідерка Центру ZMINA Тетяна Печончик, в них є ознаки зрівняння діяльності громадських організацій із комерційним лобізмом, запровадження поняття іноземних агентів, люстрації активістів, які йдуть працювати в органи влади, перевірки на поліграфі і заборони акції протесту біля судів. Ухвалення таких законопроєктів "може стати значним кроком назад щодо захисту прав людини і демократії в Україні", впевнена Печончик.