Позитивний ефект від угоди з ЄС українці відчують не відразу
27 червня 2014 р.DW :Пані Дерев'янко, у Брюсселі нині підписано економічну частину угоди про асоціацію. Очікування в Україні доволі високі, але як скоро позитивний ефект відчує українська економіка?
Анна Дерев'янко: Ефект почнуть відчувати тоді, коли українські підприємства стануть достатньо конкурентоздатними для того, щоб конкурувати, перш за все з товарами, які можуть зайти, більш конкурентниминаринок України. Або конкурувати на європейському рівні, знову ж таки експортувавши туди продукцію, яку вони виробляють. Але продукція має вироблятися за високими європейськими стандартами та конкурувати за ціною з європейськими аналогами. Коли це може статися залежить, з одного боку, від уряду, бо треба прийняти низку законів, які будуть допомагати перебудовуватися до нових реалій і умов. А з іншого боку залежить також і від компаній, яким чином вони будуть адаптуватися до нових умов, і чи готові вони будуть вкладати кошти в модернізацію виробництв, якщо це буде потрібно, аби бути конкурентоздатними.
Противники підписання угоди, підтримувані різноманітними радниками і консультантами з Москви, лякали українців "катастрофічними" наслідками підписання і говорили про те, що Києву ця угода невигідна. Яке, на Вашу думку, у цьому документі співвідношення переваг і недоліків?
Мені здається так, що ідеальні угоди, мабуть, складно знайти. І, звичайно, в будь-якій угоді можна знайти як і позитивні, так і негативні сторони. І я б не драматизувала так ситуацію, а власне подивилася б на неї з наступного боку: ми, як бізнес-асоціація, схвально ставимося до підписання цієї угоди. Адже ми дивимося на неї, як на можливість імпортувати в Україну європейські цінності. Як можливість стати більш прозорою країною. Країною, де бізнес-середовище є зрозумілим і комфортнішим. Завдяки тому, що ця угода про асоціацію спонукає державу, спонукає уряд України до переобладнання регуляторного поля до європейських стандартів. Окрім цього, звичайно, можна побоюватися конкуренції. Але з іншого боку, ти не можеш законсервуватися у, межах однієї країни. Тому це добре , коли конкуренція на ринку буде підвищуватися, а угода про асоціацію, окрім імпорту цінностей, несе в собі і можливості для підвищеної конкуренції.
Чи спонукає вона українські компанії до перетворень і модернізації виробництва?
Так, і спонукає наших підприємців до активнішої конкуренції на європейських, і не тільки європейських, ринках. Завдяки конкуренції, компанії зможуть, по-перше, розвивати свої ноу-хау, надавати ринку більш новітні продукти. А з іншого боку, споживачі будуть отримувати отакі новітні продукти за меншою ціною, адже коли є конкуренція, то, відповідно, і ціна падає. В короткотерміновій перспективі це може призвести до певної дестабілізації для компаній, які не готові конкурувати. Але ми дивимося саме на стратегічний інтерес України. Завдяки цій угоді ми будемо створювати більш привабливі і прозорі умови для ведення бізнесу. І ця угода буде, у випадку належної ратифікації і імплементації, буде створювати умови для закріплення верховенства права, прав людини, а це безперечно в середньостроковій та довготерміновій перспективі не може не відобразитись на добробуті населення, на притоці іноземних інвестицій і взагалі на бажанні інвестувати більше в нашу економіку, і розвиватися не тільки тут, а й за кордоном.
Українські економісти висловлювали дуже полярні думки щодо того, які галузі краще, а які гірше готові до нових умов. Хто, на Вашу думку, швидше пристосується, а кому йтиметься важче?
Власне, наявність різних думок і підтверджує той факт, що не можна сказати, що той або інший сектор більш або менш готовий. Адже все залежить не від сектору як такого, а від компанії. Бо продукція однієї компанії, наприклад в секторі сільського господарства може відповідати європейським стандартам, а інша компанія в цьому секторі може не виробляти європейського ґатунку продукції. І тоді от питання, як ти можеш сказати про сектор, як такий? Тому мені здається, що основний наголос треба робити на підготовленість компаній до можливості конкурувати. Звичайно, є можливості і в сільському господарстві, є продукти харчування, які могли б бути теж конкурентоздатними. Окрім цього є можливості і для ринку електроенергетики. І якщо у нас буде більше позитивних новин про державу і кращий імідж, то ІТ-компанії теж зазнають серйозного позитивного впливу на свою продукцію, адже це інтелект. Окрім цього, можна конкурувати в секторі медичних послуг, стоматології або освітніх послуг.
У Росії вже погрожують "серйозними наслідками" через створення зони вільної торгівлі України і ЄС . У Москві кажуть, що бояться напливу європейських товарів за низькими цінами. Як Київ може захиститися від нових торговельних воєн Росії?
Ви знаєте, я взагалі хотіла повернутися до того, коли Україна вступила до СОТ. Чи була в нас навала дешевих або навіть не тільки дешевих товарів з різних країн світу? Або з ЄС? Я б так не сказала. Чесно кажучи, така сама ситуація і з приводу Росії. Це, на мою думку, політичний фактор. Власне, можна по-різному до цього ставитися, і можна вважати це несправедливим кроком, адже Україна, як і інші країни, має можливість взагалі створювати будь-які вільні економічні зони з різними партнерами. Тому це якось так виглядає дивним, що досить так драматично сприймається цей крок зі сторони РФ. Але треба бути готовим,що Росія може відповісти будь-якими випадами в бік України у вигляді торговельних воєн. Тому треба дивитися не тільки на російські ринки щодо збуту української продукції, а дивитися на весь світ, куди ми можемо її збувати. І власне зменшити негативний вплив від того, яким чином відреагує Росія. Складна ситуація, але є можливість з неї вийти гідно.